Для приготування будь-якої страви потрібен рецепт. Якщо ж відхилятися від рецепту, то страва буде не така смачна, як мала б бути. Перед тим, як я маю йти в магазин, дружина складає список продуктів, які потрібно купити для приготування страви, наприклад, борщу.
Так і Господь дає нам список основних продуктів для творення живої парафії, які Блаженніший Святослав подає у своєму посланні про живу парафію. Цими продуктами є Слово Боже, Катехизація, Літургія, Молитва, Дияконія, Місійність, управління дарами. Якщо ж бракуватиме якогось продукту, то наш борщ не буде так смакувати, як би мав смакувати. Ось я уже в магазині все купляю за списком і приношу до дому. Звичайно, що не можна ці всі продукти покласти в каструлю і почати готувати. Спочатку кожен продукт потрібно помити, почистити, приправити. Так є із складовими живої парафії. Потрібно, насамперед, самому добре вивчити, скласти план як краще їх подати для парафіян різного віку, бо у кожного свій смак. Для прикладу, Слово Боже вивчати при спільних зустрічах за горнятком кави чи чаю. Створити у вайбері чи вацапі спільноти, де розміщувати кожного дня уривок зі Святого Письма з його поясненням. Проповідувати не тільки у церкві і з проповідальниці, а проповідувати прикладом свого життя у ставленні до своєї дружини, дітей, батьків, сусідів, священиків, владик. Бути священиком, де б ти не був.
Використовувати для проповіді соціальні мережі, сайти, парафіяльні вісники, блоги, щоб була дошка для повідомлень і на ній, щоб був не тільки розпорядок, але цитата зі Святого Письма чи вислови святих. Лад у храмі та біля храму має свідчити, що тут живе сам Господь, а його діти дбають про його домівку. Потрібно пам’ятати, що діти, молодь – це наше майбутнє. Служити Літургію для дітей і готуватися до дитячих проповідей, заохочувати вірних до паломництв, через які прививати любов до Бога, Богородиці і святих. Для більшого впровадження дітей та молоді у християнське життя організовувати табори, години дитячого дозвілля, разом із ними подорожувати в гори, на море, грати футбол, організовувати пікніки, дивитися фільми під відкритим небом, входити в їхню ситуацію і довіру. Постаратися, щоб при парафії була бібліотека і то не тільки з духовною літературою але і світською, дитячий майданчик, спортзал, щоб діти і молодь відчували, що їх у церкві люблять і чекають на них. Корисними будуть також курси з іноземних мов.
Для кращого соціального служіння потрібно вірних брати в інтернати, хоспіси, лікарні, в’язниці, щоб вони були свідками Того, як Бог плаче в немічних тілах. Організовувати при парафіях різні проекти, акції. І так кожну складову парафії потрібно опрацьовувати, приготовляти, щоб вірні мали бажання брати у цьому участь і служити своїми талантами для добра не тільки своєї парафії, а й цілої Церкви і найбільше для самого Христа, який сам говорить: “Усе, що одному з найменших братів зробили ви мені зробили”.
Звичайно, що все неможливо ідеально приготувати, бо кожна парафія має свої особливості, але попри це потрібно пам’ятати, що кожен мирянин є спраглий Бога, якого ми повинні Йому донести через цих шість складових. Не біймося щось робити, міняти, мріяти і навіть зазнавати поразки. Складаймо Усі наші зусилля і невдачі у Божі руки, а Господь, як добрий Господар, бачачи наші зусилля і бажання, обов’язково організує подячний бенкет, на який запросить і нас, і на столі буде і наш борщ із шістьох складників.
І найголовніше, кожна страва стає смачніша, коли її приправити сіллю, а цією сіллю якраз і є наша Любов до Бога, до себе і до ближнього. Отож, не біймося, робити маленькі кроки з найбільшою любов’ю. Хай Господь нам усім допомагає і перебуває між нами.
